Щороку 14 березня в Україні відзначається День українського добровольця.Цей день встановлено Постановою Верховної Ради України від 17 січня 2017 року №1822-VIII на вшанування мужності та героїзму захисників незалежності,суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості. Завжди, у найважчі часи нашої історії, знаходилися відважні,які добровільно брали зброю до рук і ставали на захист своєї Батьківщини. Нині добровольцем став увесь Український народ: ті, хто прийшов до центрів комплектування та поповнив ряди Збройних Сил України; ті, хто став до лав територіальної облрони; Ті, хто всіляко допомагає захисникам і готовий стати до їхніх лав завтра. Наша готовність добровільно стати на Захист України є вирішальною запорукою нашої перемоги. Українські добровольці - це символ звитяги, самопожертви та героїзму.
Публікації
Реклама книги Шевченко Тарас "Кобзарик"
- Отримати посилання
- Електронна пошта
- Інші додатки
Геній Великого Кобзаря світить нам крізь віки. Цілі покоління виховувалися на Шевченкових творах. Його поезія і сьогодні продовжує надихати українців на нові звершення й перемоги. У цій книжці представлені твори Тараса Григоровича Шевченка, що вивчаються в загальноосвітній школі. Адресовано юним патріотам України, а також їхнім дбайливим батькам.
"Із книжок про війну про бої ми читаємо"
- Отримати посилання
- Електронна пошта
- Інші додатки
Ми – люди миру, зранені війною, Ми – люди миру, зранені війною, Заповідаєм покликом святим: Шануймо тих, хто не вернувся з бою! Уклін доземний воїнам живим! Спасибі, солдати, за подвиг століть, Якому нема і не буде ціни, За право і щастя родитись і жить, І сіяти жито на митні лани… Б.Олійник Щороку в травні ми відзначаємо День Перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1939-1945 рр. Не щезне в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога. Не можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших. Війна нагадує про себе тисячами обелісків і братських могил. Вони- святиня нашої пам’яті . Сьогодні ми віддаємо данину пам’яті тим, хто загинув на фронтах Другої Світової війни, хто віддав життя, щоб ми жили щасливо.
"Чорнобиль...Пам'ять...Подвиг..." (до 35х-роковин Чорнобильської трагедії)
- Отримати посилання
- Електронна пошта
- Інші додатки
В історії нашого народу чимало скорботних дат,спогадів, які пронизують серце гострим болем. Одна з них - 26 квітня, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху.Чорною плямою стала на нашій блакитній планеті чорнобильська трагедія.Пройшло тридцять п'ять років з того часу, як вибухнув реактор на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС.Ця біда назавжди залишиться у пам'яті людей, як застереження того, що науково-технічний прогрес може приносити і гіркі плоди.Ця дата назавжди залишиться в пам'яті людства.
"Вітрила Лесиної Долі" ( до 150- річчя від дня народження Лесі Українки)
- Отримати посилання
- Електронна пошта
- Інші додатки
ДО 150-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЛЕСІ УКРАЇНКИ Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає... Леся Українка25 лютого 1871 року народилася Леся Українка (Лариса Косач) – славетна українська письменниця, поетеса і громадський діяч. «Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає...» саме ці слова максимально відкривають людину, жінку, поетесу. І саме ці слова, ніби смужкою проходять і через її життя. Адже все, що випадає на її долю, можливо пройти, прожити, пролетіти, маючи в серці таку сильну жагу до життя. Геній Лесі Українки розкрився перед світом насамперед у високохудожньому звучанні національної ідеї, гарячій любові до рідного краю, яка полягала в обороні прав народу до незалежного національного і державного життя. Поетеса вийшла за межі традиційних тем. ЇЇ творчість охоплювала широке поле світових мотивів, тому стала вагомим художнім здобутком світової культури.
"Полинова зоря Валер'яна Підмогильного"
- Отримати посилання
- Електронна пошта
- Інші додатки
02.01.1901 Народився Валер’ян Підмогильний, прозаїк, перекладач, один з найвидатніших прозаїків українського "розстріляного відродження"; автор роману "Місто" (1928). 1920–1921 вчителював у Павлограді та Дніпрі. Друкуватися почав ще в шкільні роки під псевдонімом Лорд Лістер. До першої збірки "Твори. Т. 1." (1920), увійшло 9 оповідань: "Важке питання", "Ваня", "Гайдамака", "Дід Яким", "Добрий Бог", "На іменинах", "На селі", "Пророк", "Старець". 1921 переїхав до Києва, працював бібліографом Книжкової палати. 1921–1923 у голодні роки залишив місто й викладав українську мову та політосвіту у Ворзельській трудовій школі. В оповіданнях "Собака" (1920), "Проблема хліба" (1922), "Син" (1923) йдеться саме про голод 1921–1923 років в УСРР. 1923 повернувся до Києва й активно включився в культурно-мистецьке життя. Був організатором і членом лі
"Ми у Соборній Україні"
- Отримати посилання
- Електронна пошта
- Інші додатки
Соборність України – одна з важливих тем історії України. Для українського народу, віками позбавленого своєї власної державності та розірваного на частини між сусідніми країнами, дана проблема завжди була особливо болючою й неймовірно складною. Слово «соборність» включає в себе єдність і згуртованість. У слові «соборність» ми чуємо слово «собор». Ще великий український класик Олесь Гончар закликав: «Бережіть собори душ наших!». Поняття «Соборність» з’явилось у нашому науковому й політичному лексиконі порівняно недавно. Вона не є явищем лише суто українським. Це загальна, органічна ознака будь-якої нації - неодмінна умова її розвитку та процвітання. Вона означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє конкретна нація на суцільній території. По-друге, духовну консолідацію всього населення країни, єдність усіх її громадян, незалежно від їхньої національності. Нарешті, соборність невіддільна від досягнення реальної державності, забезпечення справжнього с
"Люди потребують милосердя"( до Міжнародного дня людей з особливими потребами)
- Отримати посилання
- Електронна пошта
- Інші додатки
3 грудня – Міжнародний день інвалідів. За офіційними даними, близько 10% населення світу, або 650 млн людей є інвалідами. У 1992 році, в кінці «Десятиріччя інвалідів Організації Об'єднаних Націй» (1983-1992 роки) Генеральна Асамблея проголосила 3 грудня «Міжнародним днем інвалідів». Це десятиліття було періодом підвищення інформованості і вживання заходів в цілях покращення становища інвалідів і забезпечення для них рівних можливостей. Пізніше Асамблея закликала держави - члени проводити заходи в підтримку цього Дня, маючи на увазі подальшу інтеграцію в життя суспільства осіб з інвалідністю. Проведення 3 грудня «Міжнародного дня інвалідів» спрямовано на посиленні уваги до проблем інвалідів, захисту їх гідності, прав і благополуччя, посиленні уваги суспільства до переваг які воно отримує від участі інвалідів в політичному, соціальному, економічному і культурному житті. Мета, заради якої був проголошений цей день, - повне і рівне дотримання прав людини і участь інвалідів в житті