Щороку 14 березня в Україні відзначається День українського добровольця.Цей день встановлено Постановою Верховної Ради України від 17 січня 2017 року №1822-VIII на вшанування мужності та героїзму захисників незалежності,суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості. Завжди, у найважчі часи нашої історії, знаходилися відважні,які добровільно брали зброю до рук і ставали на захист своєї Батьківщини. Нині добровольцем став увесь Український народ: ті, хто прийшов до центрів комплектування та поповнив ряди Збройних Сил України; ті, хто став до лав територіальної облрони; Ті, хто всіляко допомагає захисникам і готовий стати до їхніх лав завтра. Наша готовність добровільно стати на Захист України є вирішальною запорукою нашої перемоги. Українські добровольці - це символ звитяги, самопожертви та героїзму.
02.01.1901 Народився Валер’ян Підмогильний, прозаїк, перекладач, один з найвидатніших прозаїків українського "розстріляного відродження"; автор роману "Місто" (1928). 1920–1921 вчителював у Павлограді та Дніпрі. Друкуватися почав ще в шкільні роки під псевдонімом Лорд Лістер. До першої збірки "Твори. Т. 1." (1920), увійшло 9 оповідань: "Важке питання", "Ваня", "Гайдамака", "Дід Яким", "Добрий Бог", "На іменинах", "На селі", "Пророк", "Старець". 1921 переїхав до Києва, працював бібліографом Книжкової палати. 1921–1923 у голодні роки залишив місто й викладав українську мову та політосвіту у Ворзельській трудовій школі. В оповіданнях "Собака" (1920), "Проблема хліба" (1922), "Син" (1923) йдеться саме про голод 1921–1923 років в УСРР. 1923 повернувся до Києва й активно включився в культурно-мистецьке життя. Був організатором і членом лі...
Ми – люди миру, зранені війною, Ми – люди миру, зранені війною, Заповідаєм покликом святим: Шануймо тих, хто не вернувся з бою! Уклін доземний воїнам живим! Спасибі, солдати, за подвиг століть, Якому нема і не буде ціни, За право і щастя родитись і жить, І сіяти жито на митні лани… Б.Олійник Щороку в травні ми відзначаємо День Перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1939-1945 рр. Не щезне в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога. Не можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших. Війна нагадує про себе тисячами обелісків і братських могил. Вони- святиня нашої пам’яті . Сьогодні ми віддаємо данину пам’яті тим, хто загинув на фронтах Другої Світової війни, хто віддав життя, щоб ми жили щасливо.
Коментарі
Дописати коментар